Величезний асортимент прального порошку збиває з пантелику: який же вибрати? Всі порошки діляться на два види – для машинного та ручного прання. Призначені для машинного прання менше піняться. Правда, до окремої категорії можна віднести порошки для прання дитячих речей, виготовлені на основі мильної стружки. Адже компоненти порошків навіть після ретельного полоскання залишаються на тканині, а вступаючи в контакт зі шкірою можуть стати причиною алергії, особливо у дітей.

До складу порошків входять декілька хімічних компонентів, основними з яких є поверхнево активні речовини (ПАР). Саме вони відпирають всі забруднення, тому від них залежить якість прання. Полімери перешкоджають повторному осіданню частинок бруду на тканині. Фосфати зменшують жорсткість води, підсилюючи дію прального порошку, забезпечуючи м’якість тканин після прання, попереджують утворення накипу на деталях пральних машин. Якщо в склад порошків входять фосфати, то додатково пом’якшувати воду не потрібно. Лужні компоненти сприяють підвищенню рівня кислотності (рН). Чим вони нижчі, тим гірший порошок, а чим вище – тим агресивніше він до тканей. Тому шукайте золоту середину.

Відбілювачі сприяють видаленню плям. Вони бувають оптичними і хімічними. Перші лише створюють ілюзію відбілювання, в той час як хімічні починають працювати при температурі 60-80 градусів. З підвищенням температури їх ефективність лише збільшується. Колись були особливо популярні хлорні відбілювачі. Нині застосовують більш безпечні компоненти, до складу яких входить кисень. Біодобавки або ферменти так звані ензими – це біологічно активні речовини, які сприяють видаленню плям, таких як плями від шоколаду, соусу, крові, з якими не впорається звичайний порошок. Вони входять до складу дорогих якісних порошків. Проте не слді забувати, що ензими псують натуральні тканини, такі як шовк і шерсть. Більшість ензимів діють лише при температурі 40-60 градусів. Їх ефективність знижують хімічні відбілювачі, тому вони не сумісні.
Стабілізатори піни входять до складу порошків, призначених для машинного прання, бо зменшують кількість піни. Ароматизатори нейтралізують неприємний запах і придають свіжість білизні. Під час останнього полоскання в воду додають кондиціонер для прання для пом’якшення тканин, полегшення прасування та антистатичної дії.
Перед тим як прати білизну не забудьте вийняти все з карманів, закрити блискавки і застібки. Як правило, на ярликах вказано при якій максимальній температурі можна прати ту чи іншу річ. Перед пранням потрібно розділити речі за кольором, складом тканин, та степенем забруднення. В гарячій воді прати тільки білі чи дуже брудні речі. Ті що линяють – лише у холодній, а шерстяні – при температурі не більше 30 градусів.
Отже одного виду порошку замало. Звичайно є універсальні порошки, але тоді приходиться купувати засоби для шерстяних речей і відбілювачі.
І пам’ятайте, що до складу пральних порошків входять шкідливі для здоров’я компоненти. А значить речі потрібно ретельно полоскати. Бо ПАР можуть накопичуватися в органах і негативно впливати на організм, порушуючи вуглеводний і жировий обмін, приводить до порушення імунітету, роботи нирок, легень та до алергії. У багатьох країнах кількість ПАР в порошках обмежують до 7%. Шкідливі також фосфати, особливо для екології. Тому з’явилися миючі засоби нового покоління – тіофосфати.